Рогоза М.Є. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ НОВІТНІХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЗВО В УМОВАХ ТУРБУЛЕНТНОСТІ

Post Reply
PUETEKBEIC
Администратор
Posts: 107
Joined: 15 Nov 2020, 22:58

Рогоза М.Є. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ НОВІТНІХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЗВО В УМОВАХ ТУРБУЛЕНТНОСТІ

Post by PUETEKBEIC » 18 Nov 2020, 00:15

М.Є. Рогоза, д.е.н., професор, заслужений діяч науки і техніки України
ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»
ORCID ID: MykolaRohoza
https://orcid.org/0000-0002-5654-7385


ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ НОВІТНІХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЗВО В УМОВАХ ТУРБУЛЕНТНОСТІ ПРОЦЕСІВ ДІЯЛЬНОСТІ

«Всі новітні технології нічого не варті,
якщо вчителі не знають, як ними ефективно користуватися.
Дива в освіті творять не комп'ютери, а вчителі».
Крейг Барретт,
голова ради директорів корпорації Intel


В умовах турбулентності процесів, яка викликана сучасними організаційними підходами у ЗВО під час пандемії, актуальним залишається дослідження ефективності використання та розвитку новітніх освітніх технологій в навчальному процесі. В першу чергу це пов’язано з необхідністю стопроцентного впровадження в навчальний процес дистанційних технологій навчання для студентів всіх форм навчання.
Крім того, актуальністьнеобхідності постійного розвитку науково-методичних підходів використання сучасних освітніх технологій буде мати значний рівень. Це пов’язано з тим, що вимоги доумінь і навичок «студента XXI сторіччя» формуються та змінюються досить динамічно в залежності від технологічних змін, що відбуваються в економіці.Характерними особливостями таких знань і умінь, які формують компетентності майбутнього фахівця, є здатність до адаптації в ситуаціях,розвинені комунікативні навички,творчість і зацікавленість,критичне і системне мислення,цифрова і медійна грамотність,здатність до співпраці, командна робота,навички розпізнання і вирішення проблемних ситуацій.

Розвиток науково-методичних підходів використання сучасних освітніх технологій можливо пов’язувати з необхідністю визначення найбільш значимих ознак новітніх технології навчання на основі визначення інновацій в освіті.Головним при цьому завжди буде процес створення, запровадження та поширення в освітній практиці досягнень структурних компонентів освіти, за рахунок чого відбувається перехід системи до якісно нового стану. Так як «інновація» має комплексне значення, оскільки складається з двох форм (власне ідеї і процесу її практичної реалізації), тому процес впровадження новітніх освітніх технологійнеобхідно розглядати як зміна характеру і способу освіти, оскільки, із збільшенням розумового потенціалу відбувається розвиток особистості. Таким чином, сам процес освіти припускає іншу позицію викладача і студента, в якій вони виступають як рівноправні учасники освітнього процесу. На такій позиції потребує уточнення підходів до формування та використання сучасних педагогічних технологій на представленні завдань із проблемного навчання, яке припускає створення в навчальному процесі проблемних ситуацій з обов’язковою організацією активної самостійної діяльності студентів з їх вирішення. внаслідок чого відбувається творче оволодіння знаннями. Головним результатом при цьому є можливість педагогу допомагати слабшим студентам, приділяти увагу сильним, реалізувати бажання сильних студентів швидше і глибше просуватися в освіті, що вирішує проблему підвищення мотивації навчання.

Поєднання проектнихі дослідницьких методів в навчанні, які направлені розвивати індивідуальні творчі здібності студентів та більш усвідомлено підходити до професійного і соціального самовизначення, в свою чергу надає можливість студентам самостійно поповнювати свої знання, занурюючись в проблему, що вивчається, і знаходити шляхи її рішення, що є необхідним в процесі формування світогляду. Це також важливо для визначення індивідуальної траєкторії розвитку кожного студентаз використанням підходів міждисциплінарної підготовки та технології використання в навчанні ігрових методів для розвитку пізнавальної діяльності, формування певних умінь і навичок, що необхідні в практичній діяльності. Також необхідно звернути увагу на необхідності у підходах навчання в співпраці (командна, групова робота як ідеї спільної розвиваючої діяльності).

Крім того, процес створення, запровадження та поширення в освітній практиці досягнень структурних компонентів освіти, за рахунок чого відбувається перехід системи до якісно нового стану, обов’язково ставить проблему системності підходів поєднання концепції адаптивного навчання (adaptivelearning), проектних методів, дослідницьких методів, командної роботи при організації системи електронного навчання.
Оскілки основними задачами, рішення яких повинно забезпечити фундамент системи електронного навчання, є створення сучасної інформаційної інфраструктури ЗВО, якісного освітнього контенту, підготовку науково-педагогічних працівників до роботи в електронному середовищі, необхідне концептуальне розуміння реалізації окреслених завдань при використанні технологій електронного навчання (ЕН).
Тому, формування системи ЕН є багатоаспектною проблемою, яка включає технічне, методичне, програмне, інформаційне, лінгвістичне, організаційне, правове забезпечення. Концептуально ці питання залишаються не вирішеними належною мірою та вимагають подальшого пророблення та узагальнення проблем впровадження новітніх педагогічних та інфокомунікаційних технологій, що особливо ускладнює процес в умовах турбулентності процесів діяльності, пов’язаних з необхідністю впровадження та використання електронного навчання в повному обсязі для всіх форм організації навчального процесу та ще й в короткі терміни.

Серед проблем організаційного плану необхідно назвати такі, що суттєво впливають на якість, терміни та необхідність постійної модернізації освітніх технологій з використанням електронного навчання як умови забезпечення непервності навчального процесу.

До організаційних проблем відносяться такі:

- неусталене законодавство і нормативна база на рівні МОН України;
- необхідність організаційних змін у навчальному процесі ЗВО та їх динаміці;
- неусталені механізми мотивації викладачів (наприклад проблема з обліком навчального навантаження викладачів ДН і часу на створення дистанційних курсів );
- проблеми з дотриманням авторських прав на електронні ресурси навчального призначення;
- організація сертифікації (експертизи) дистанційних курсів на рівні ЗВО і МОН України.

Серед соціальних та психологічних проблем можливо виділити такі:
- проблеми з комунікативною взаємодією суб’єктів навчального процесу;
- обов'язковість і необхідність високого рівня самодисципліни і самоорганізації тих, хто навчається;
- необізнаність потенційних студентів про можливості ЕН.

До навчально-методичних проблем відносяться:
- непідготовленість професорсько-викладацького складу до використання сучасних педагогічних та інфокомунікаційних технологій;
- обмеженість доступу до інформаційних ресурсів навчального призначення та їх невисока якість;
- проблеми з об’єктивністю оцінювання навчальної діяльності студентів;
- недостатній безпосередній контакт між тьютором та дистанційним студентом через надзвичайну професійну завантаженість вітчизняних педагогів;
- обмежена можливість проведення лабораторних і практичних занять.

Програми та проекти Полтавського університету економіки і торгівлі, які реалізовані та надають підстави для оптимістичного сценарію подальшого розвитку і впровадженню новітніх освітніх технологій для якісної реалізації підготовки фахівців за освітніми програмами такі;
- комплексна автоматизація процесів управління життєдіяльністю університету, шляхом інтеграції спеціалізованих підсистем в єдине інформаційне середовище;
- мультимедійне забезпечення навчального процесу в університеті з активним впровадженням інтерактивних відеосервісів;
- сучасні бібліотечні технології що тісно інтегруються з системою ДН, дозволяють працювати з наявним контентом медіатеки;
- впровадження сучасних дистанційних технологій навчання, в межах реалізації програми педагогічного експерименту в 2011-2015рр.;
- активна інтеграція в світове освітнє середовище (проекти TEMPUS, приведення навчального контенту до вимог SCORM);
- створення навчально-виробничого комплексу «Віртуальне підприємство»;
- впровадження мобільних технологій навчання (m-Learning), що передбачають створення спеціалізованих версій навчального кросплатформного контенту;
- запровадження «хмарних» технологій;
- корпоративні соціальні проекти та ін.

Post Reply

Return to “9. Сучасна проблематика підготовки фахівців з економіки, економічної кібернетики, аналітики та комп’ютерних інформаційних технологій. Modern issues of training specialists in economics, economic cybernetics, analytics and computer information technology.”