А.С.Ткаченко ВПЛИВ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ З ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ НА ВИЩУ ОСВІТУ В УКРАЇНІ

Post Reply
PUETEKBEIC
Администратор
Posts: 107
Joined: 15 Nov 2020, 22:58

А.С.Ткаченко ВПЛИВ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ З ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ НА ВИЩУ ОСВІТУ В УКРАЇНІ

Post by PUETEKBEIC » 19 Nov 2020, 16:00

А.С.Ткаченко, директор Навчально-наукового інституту бізнесу та сучасних технологій
ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»


ВПЛИВ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ З ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ НА ВИЩУ ОСВІТУ В УКРАЇНІ

Глобальні інтеграційні процеси сучасного світу – об’єктивна тенденція розвитку всіх сфер суспільного життя. Вони охопили суспільне виробництво, культуру, духовне життя, освітню та наукову сферу, ставши визначальними факторами формування способу та якості життя усього світу та окремих державно-організованих суспільств. Політико-правові та організаційні аспекти цього руху на європейському континенті протягом останніх десятиліть закріплені в Лісабонській стратегії, що знайшла свою конкретизацію у процесі формування єдиного європейського простору освіти і науки в рамках реалізації організаційно-правових та методичних заходів Болонського процесу [1].

Варто відзначити, що підписання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони стало новим поштовхом до євроінтеграційних процесів у сфері науки та вищої освіти України. Так, у розділі V угоди «Економічне та галузеве співробітництво» виокремлена глава, присвячена співробітництву у галузі науки. Таке співробітництво реалізується за допомогою:

- обміну інформацією щодо політики у сфері науки та технологій;
- участі у наступній Рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020»;
- спільної реалізації наукових програм та дослідної діяльності;
- спільного дослідження діяльності, спрямованої на заохочення наукового прогресу, трансферу технологій та ноу-хау;
- навчання шляхом реалізації програм обміну для дослідників та спеціалістів;
- спільних заходів щодо наукового та технологічного розвитку;
- вжиття заходів, спрямованих на розвиток сприятливих умов для проведення досліджень та впровадження нових технологій, а також належного захисту інтелектуальної власності результатів досліджень;
- активізації регіонального та іншого міжнародного співробітництва, зокрема в Чорноморському контексті та в рамках багатосторонніх організацій, зокрема Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) та Великої Вісімки (G8), а також у контексті багатосторонніх угод, наприклад Рамкової конвенції ООН про зміну клімату 1992 року;
- обміну досвідом у сфері управління науково-дослідними установами з метою розвитку та покращення їхніх спроможностей щодо здійснення та участі у наукових дослідженнях.
У цьому ж розділі також прописана глава 23 «Освіта, навчання та молодь». У контексті зазначеної глави, сторони зобов’язуються активізувати співробітництво в галузі вищої освіти, зокрема, з метою:
- реформування та модернізації систем вищої освіти;
- сприяння зближенню у сфері вищої освіти, яке відбувається в рамках Болонського процесу;
- підвищення якості та важливості вищої освіти;
- поглиблення співробітництва між вищими навчальними закладами;
- розширення можливостей вищих навчальних закладів;
- активізації мобільності студентів та викладачів;
- увага приділятиметься співробітництву в галузі освіти з метою спрощення доступу до отримання вищої освіти.

Питання мобільності та обміну досвідом між дослідниками, викладачами та студентами прослідковуються в обох вищезазначених главах. Мобільність студентів та викладачів є вагомим чинником не лише у обміні досвідом у сфері освіти та науки, але й у культурному, лінгвістичному та економічному сенсі. На сьогоднішній день, варто виокремити європейські та міжнародні фонди, які сприяють у реалізації вищезазначеного питання.

HORIZON 2020 – програма надає фінансування на виконання трьох різних, взаємодоповнюючих пріоритетах ЄС. Ці пріоритети відповідають пріоритетам, визначеним в програмі «Європа 2020» та Інноваційним Союзом: передова наука; лідерство у промисловості; суспільні виклики.
ЕРАЗМУС+ – це програма Європейського Союзу на період 2014-2020 рр., що підтримує проєкти співпраці, партнерства, заходи і мобільність у сфері освіти, професійної підготовки, молоді та спорту.
Британська Рада – це міжнародна організація Сполученого Королівства, мета якої – розширення культурних відносин та розповсюдження освітніх можливостей.

Фонд Олександра фон Гумбольдта - некомерційна організація, заснована урядом Федеративної республіки Німеччини для розвитку міжнародного наукового співробітництва.

Visegrad University Studies Grants (VUSG). Фонд підтримує запровадження у вищих навчальних закладах нових навчальних програм, спрямованих на специфічні питання, пов’язані з країнами Вишеградської групи.
Полтавський університет економіки і торгівлі на сьогоднішній день є виконавцем проєктів, що європейською програмою ЕРАЗМУС+ та Британською Радою та мають безпосередній вплив на реалізацію вищої освіти. Зокрема, Creative Spark – п'ятирічна ініціатива, спрямована на підтримку міжнародних університетських та інституційних партнерств для розвитку підприємницьких навичок та креативної економіки у семи країнах: Україні, Казахстані, Узбекистані, Киргизстані, Азербайджані, Вірменії, Грузії, за підтримки Великої Британії. Основні завдання проекту: підвищення обізнаності українців про підприємництво, зокрема у сфері креативних індустрій; формування підприємницького мислення у творчих осіб,
культури творчого підприємництва; підвищення рівня знань англійської мови українців шляхом залучення слухачів до Online English Learning Tools; вдосконалення підприємницьких навичок серед фахівців у сфері креативних індустрій; підвищення рівня кваліфікації українських спеціалістів шляхом вивчення досвіду британських колег тощо.
Окрім того, університет реалізовує проект «Європейський досвід упровадження системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)» за напрямом Жан Моне Erasmus +. Основне завдання проекту полягає у поширенні європейського досвіду управління безпечністю харчових продуктів на принципах HACCP через навчання студентів закладів вищої освіти та виробників харчової продукції.
Отже, завдяки міжнародному співробітництву, яке реалізується у вищій освіті на вимогу положень Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом у вітчизняних закладів вищої освіти є можливість удосконалити існуючі навчальні плани, впровадити закордонний досвід в освітній процес, та підвищити педагогічну майстерність за рахунок обміну досвідом.

Список використаних джерел
1. Інтеграція в європейський освітній простір: здобутки, проблеми, перспективи: Монографія / За заг. ред. Ф.Г. Ващука. – Ужгород: ЗакДУ, 2011. – 560 с. – (Серія «Євроінтеграція: український вимір»; Вип. 16).

Post Reply

Return to “10. Перспективи сучасних освітніх програм підготовки фахівців: переваги та проблеми. Prospects of modern educational training programs: advantages and problems.”